Vivienne Westwood (Вівієн Вествуд): історія бренду, Orb-логотип, відповіді на популярні питання

Заснована в 1971 році, за адресою Кінгс-роуд, 430, Вів'єн та Малкольм Макларен вперше продемонстрували свої ідеї та дизайн. Використовуючи моду як платформу для політичних заяв та створюючи одяг з використанням нетрадиційних технік, пара була на передовій лондонської молодіжної культури та створила відомий шаблон панк-стилю. Їхній магазин регулярно перейменовувався та перероблявся, щоб відобразити дизайни, що продавалися всередині, а в 1980 році він став Worlds End, щоб представити колекцію «Pirate», назву, яку він носить і донині.

Сьогодні колекція Worlds End — це асортимент культових унісекс-речей Вів'єн Вествуд (включаючи штани Bondage, кілти та футболки з гаслами), виготовлених з використанням залишків тканин з попередніх сезонів. Створені з урахуванням відходів, речі виготовляються обмеженими партіями, кількість яких залежить від кількості доступних залишків тканини.

Savage, весна–літо 1982
– Плоский крій, запозичений із Японії.
– Натхнення: Матісс і Пікассо.
– «Запозичуючи з інших культур, я роблю те саме, що Пікассо у своїй картині *“Авіньйонські дівчата”*» (Вів’єн).
– Дослідження взаємозв’язку між одягом і тілом.
– Розрізані рукави та контрастні підкладки.
– Капелюхи Іноземного легіону, натхненні фільмом Девіда Лінча *«Людина-слон»*.

Buffalo Girls (Nostalgia of Mud), осінь–зима 1982/83
– Кольори: відтінки багнюки, землі.
– Необроблена овчина.
– Бюстгальтери — спідня білизна як верхній одяг.
– Натхнення: перуанські жінки в котелках і пишних спідницях, які танцюють із немовлятами, прив’язаними за спиною.

Punkature, весна–літо 1983
– Натхнення: *Blade Runner*, пустельний ландшафт.
– Зістарені тканини та перероблене сміття.
– Поєднання панку й кутюру.
– Ручне фарбування та ручна вишивка.
– Взуття зі зношених автомобільних шин і мотузок із фавел.
– Гігантські ґудзики з бляшанок.
– Трикотажна спідниця Tube.

Witches, осінь–зима 1983/84
– Після поїздки до Нью-Йорка Вів’єн знайомиться з Кітом Гарінгом.
– Його мистецтво нагадувало магічні знаки й ієрогліфи — звідси й назва колекції «Witches»*.
– Хіп-хоп як стилістичне джерело.
– Ефект стоп-кадру.
– Білі кросівки з кастомізацією у вигляді трьох язичків.
– Загострені капелюхи в стилі Чіко Маркса.

Hypnos, весна–літо 1984
– Образ: грецький бог сну Гіпнос — хоча колекція не має нічого спільного зі сном.
– Дуже динамічна, активна естетика.
– Спортивний одяг як висока мода.
– Завершення співпраці з Малькольмом Маклареном.
– Виробництво в Італії.
– Натхнення: гей-субкультури.
– Макіяж із ефектом герпетичних висипань.

Clint Eastwood, осінь–зима 1984/85
– Вів’єн говорила: «Іноді потрібно перенести свою ідею в порожній ландшафт, а потім населити його фантастично виглядаючими людьми».
– Флуоресцентні “біг-маки” та бодістокінги, одяг, вкритий логотипами компаній.
– Неонові Day-Glo нашивки, натхненні вивісками Токіо.

Mini-Crini, весна–літо 1985
– Кардинальний поворот у силуетах.
– Приталений одяг.
– Англійське кравецтво.
– Пальта з лінією «принцеса», натхненні образом королеви в дитинстві.
– Бажання «вбити» маскулінні широкі плечі 1980-х.
– Моделі — сексуальні, з виразними формами.
– Акцент на стегнах.
– Натхнення: *Петрушка*.
– Взуття Rocking Horse.

У 1985–1986 роках, приблизно через рік після розриву з Малькольмом, настала пауза: магазин **World’s End** був зачинений на цілий рік, а Вів’єн провела цей час в Італії разом із Еліо Фіоруччі, який підтримував її та надав доступ до своїх виробничих можливостей. У цей період вона працювала над колекцією з темою королівської величі, але з футуристичним відтінком — ідея перенесення традиції в майбутнє постійно була в її думках.

Одним із джерел натхнення стало те, що перед поїздкою до Італії я показав і позичив своїй матері кілька астрономічних журналів, які збирав. У них вона побачила комп’ютерно оброблені зображення галактик, горизонт подій чорних дір, матеріали про зйомку *Deep Sky*, а також фотографії планети Сатурн із її кільцями.

Одним із виробів, які Вів’єн планувала створити, був в’язаний светр, який, за її уявленням, принц Чарльз міг би носити у вільний час. Тому на ньому з’явилися всі символи, притаманні британському принцу: грифони, герб, будяк як символ Шотландії, порей для Уельсу, трилисник для Ірландії, ланцюг, корона та держава з королівських регалій. Щоб додати футуристичного звучання, Вів’єн вирішила оточити державу кільцем-супутником, подібним до кільця Сатурна, а також доповнити дизайн светра написом **Deep Sky** та зображеннями радарних антен.

У той час в Італії перебував її друг Карло Д’Амаріо (нині бізнес-менеджер Vivienne Westwood). Побачивши дизайн светра й звернувши увагу на державу, він сказав, що це ідеальний символ для її логотипу (на той момент Вів’єн платила іншій людині за спроби створити логотип для бренду), адже цей знак сам по собі бездоганно втілював її ідею поєднання традиції з майбутнім. Так народився логотип, який відтоді присутній у всіх її колекціях.

Спочатку він з’явився на етикетках, у вишивці на деяких виробах та на ґудзиках, але за 28 років свого існування його використання значно розширилося — від першої появи підвіски у вигляді орба на показі **Harris Tweed AW 1987–88** до безлічі інтерпретацій у наші дні: неонові вивіски в магазині на Davies Street, навершя рейлів для одягу в усіх бутиках, величезна люстра в пресофісі на Conduit Street, кришечки парфумів тощо.

На показі **Pagan I SS 1988** був представлений жакет **Deep Sky** разом із принтом галактики, а згодом, у колекції **Time Machine AW 1988–89**, на подіумі з’явився той самий светр **Deep Sky**, з якого все й почалося.

Був короткий момент непорозуміння, коли з’ясувалося, що логотип дуже схожий на логотип Harris Tweed, але оскільки Вів’єн стала першою дизайнеркою за довгий час, яка знову почала використовувати цю традиційну британську тканину й фактично відродила її популярність, Harris Tweed зовсім не занепокоїлися.

Хай живе Орб.